Методичні рекомендації викладання географії у 2017- 2018 н.р.
Додаток
до листа Міністерства
освіти і науки України
від 09.08.2017 р. № 1/9-436
Географія
З цього року в 6-9-х класах географія вивчатиметься за оновленою навчальною програмою, затвердженою наказом МОН України від 07.06. 2017 № 804.
До навчальної програми внесено зміни, пов’язані з навчанням учнів використовувати знання і вміння, отримані в процесі навчання, для вирішення повсякденних проблем і життєвих ситуацій, забезпечення успішної самореалізації в соціумі, облаштування особистого життя, формуванням в учнів потреби у неперервній освіті. Тому зміст навчального матеріалу з географії визначено з огляду на потреби особистості у повсякденному житті та майбутній професійній діяльності. Програма спрямована на формування предметних і ключових компетентностей, що робить зміст освіти прикладним.
Основні зміни в навчальній програмі визначені в Пояснювальній записці і спрямовані на реалізацію компетентністного потенціалу предмета, корекції мети і основних завдань шкільної географії, особливостей реалізації наскрізних тем засобами географії. Відповідно оновлено структуру і зміст навчальної програми.
Зміст шкільної географічної освіти відображає комплексний підхід до вивчення географічного середовища в цілому і його просторової диференціації в умовах різних територій і акваторій Землі. Такий підхід дозволяє розглядати природні, економічні і соціальні чинники, що формують і змінюють навколишнє середовище, в їх рівноправній взаємодії. Це найбільш ефективний шлях формування системи геоекологічних, геоекономічних, соціокультурних поглядів, цінностей, відносин учнів не тільки на емоційному, а й на раціональному рівні. Таким чином, в основу змісту навчального предмета покладено значення географічного середовища для життя і діяльності людини й суспільства. Зміст шкільної географічної освіти формує в учнів основи географічного простору на місцевому, регіональному і глобальному рівнях, а також вміння правильно орієнтуватися в просторі.
Зміст навчального матеріалу предмета, що розміщений у центральній колонці таблиці, забезпечує формування ключових компетентностей, які визначають очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів (знаннєвий, діяльнісний та ціннісний компоненти) і створюють «канву» вмінь, що є основою для успішної самореалізації учнів. Тому «Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів» є головними при підготовці вчителя до уроку.
У правій колонці прописані наскрізні змістові лінії, які є засобом інтеграції ключових та загально предметних компетентностей навчальних предметів. Змістові лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність» реалізуються під час вивчення певних розділів та тем через підбір відповідної інформації, дидактичних матеріалів та використання різних методів навчання, реалізації проектів і досліджень. Роль окремих курсів географії за наскрізними лініями різна і залежить від змісту курсу і від того, наскільки він пов’язаний з конкретною наскрізною темою.
Так, зокрема в курсі «Загальна географія» 6 класу основні завдання першого систематичного курс нового шкільного предмета залишаються незмінними. Відкориговано очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів: знаннєвий, діяльнісний та ціннісний компоненти.
Особливістю даного курсу є його насиченість загальними географічними поняттями, що складають основу теоретичних знань. Формування загальних понять в учнів здійснюється за допомогою вивчення конкретних об’єктів і явищ, у першу чергу наявних у своїй місцевості.
Розпочати вивчення географії в 6 класі доцільно з обґрунтування значення географічних знань для життя і діяльності людини. Учні повинні розуміти, для чого вони вивчають географію, вміти користуватися основними джерелами географічних знань.
Значної уваги у викладанні початкового курсу географії вимагає формування у школярів предметних умінь, які відносяться, головним чином, до роботи з картою, іншими джерелами інформації, до опису об’єктів і явищ на основі спостережень, читання графіків, діаграм тощо.
Програмою передбачено також виконання 8 практичних робіт та 2 досліджень.
Наскрізні змістові лінії реалізуються через соціально значимі
надпредметні теми курсу, що сприяють формуванню в учнів уяви про природу і суспільство в цілому та розвивають здібності застосовувати отримані знання в різних життєвих ситуаціях.
Реалізація наскрізної змістової лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» пов’язана з формуванням в учнів:
готовності до оцінки наслідків діяльності людини щодо природного середовища; різних форм діяльності екологічного змісту: підготовку повідомлень про антропогенні ландшафти і природоохоронні об’єкти свого краю, інформування про них населення своєї місцевості (створення листівок, екологічних знаків, брошур, розміщення інформації на сайті навчального закладу тощо), участь у заходах з охорони довкілля, які проводяться у школі, населеному пункті та регіоні, країні;
уміння застосування знань у справі охорони природи; оцінку значення та впливу природних компонентів для життя та діяльності людини;
навичок безпечної поведінки в умовах несприятливих фізико-географічних явищ та процесів.
Наскрізна змістова лінія «Громадянська відповідальність» сприятиме формуванню:
ставлення учня як громадянина до природи; уміння захищати природу;
уміння працювати в групі над географічними дослідженнями та проектами на засадах співробітництва;
способів діяльності та моделі поведінки, що задовольняють власні інтереси та не порушують права інших громадян;
активної природоохоронної діяльності у своїй місцевості.
Наприклад, при виконанні дослідження «Розробка міні-проекту з утилізації побутових відходів» через формування відповідального ставлення до власної діяльності у складі малої групи, учні розуміють роль лідера й виконавця певної ролі, вміють розділити між собою завдання, що сприятиме успіху групи у виконанні проекту та його презентації.
Наскрізна змістова лінія «Здоров’я і безпека» забезпечить:
застосовування знань про лікарські й отруйні рослини, тварин на прикладі природних комплексів своєї місцевості;
формування установок на раціональне, здорове та безпечне харчування й безпечну поведінку під час навчальних екскурсій і польових досліджень;
виявлення та розуміння впливу метеорологічних чинників на стан здоров’я людини;
розуміння значення для здоров’я людини мінеральних лікувальних та столових вод.
Наскрізна змістова лінія «Підприємливість та фінансова грамотність» забезпечить здатність учнів представляти себе і свої досягнення; вести розрахунки, приймати рішення; планувати і розробляти заходи щодо утилізації побутових відходів у своєму населеному пункті та інші проекти що сприяють оздоровленню середовища.
Курс «Материки та океани» в 7 класі продовжує задану логіку предмета географія у змістовній і компетентнісній частинах. При вивченні фізико-географічних особливостей материків і океанів важливо забезпечити формування знань про вплив природних умов на господарську діяльність населення конкретних країн. Особливу увагу на уроках з даного курсу рекомендується приділяти питанням, що розкривають географічні та культурно-історичні особливості народів різних материків, регіонів і країн світу, які багато в чому визначаються їх взаємодією з середовищем існування, адаптацією до різних природних умов території. З цією метою доцільно включати в зміст уроків загальнокультурного плану, використовувати в характеристиці населення регіонів і країн такі поняття, як матеріальна і духовна культура, спосіб життя, типи міст, національний характер, національні символи, національні традиції, природні та культурні пам’ятники.
Діяльнісний і ціннісний компоненти значною мірою забезпечується виконанням 13 практичних робіт та 4 досліджень. Більшість практичних робіт виконуються з використанням різноманітних тематичних карт атласу та контурних карт. Уміння працювати з різними за змістом картами є одним із найважливіших показників якості підготовки учнів під час вивчення цього курсу.
Змістові лінії у 7 класі орієнтовані на:
Змістова лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток»:
розуміння про взаємозв’язки компонентів природи; вплив людини та її діяльності на планетарні природі комплекси; дотримання екологічної етики щодо поведінки людини в природі; значення природоохоронних територій для збереження унікальних ландшафтів Землі; значення Червоної книги;
формування знань про небезпечні природні об’єкти та явища в різних частинах світу та дотримання правила безпечної поведінки;
Змістова лінія «Громадянська відповідальність»:
аналіз інформації щодо світових явищ і процесів, зв’язків України з іншими країнами із широкого кола джерел;
уміння формулювати обґрунтовану думку щодо суспільних проблем, критично мислити;
роботу в групі над географічними дослідженнями та проектами на засадах співробітництва;
толерантне ставлення до культурних надбань та традицій народів світу.
Змістова лінія «Здоров’я і безпека»:
усвідомлення значення санітарно-гігієнічних умов проживання та харчування для збереження життя і здоров’я людей (зокрема на прикладі країн, що розвиваються);
розуміння важливості профілактичних заходів під час закордонних подорожей до країн з високою ймовірністю епідемій;
формування знань про небезпечні природні об’єкти та явища та їх вплив на життя людини.
Наприклад, після вивчення «Теми 1. Форма і рухи Землі» учні мають вміти оцінювати і характеризувати наслідки добового і річного рухів Землі на життя й діяльність людини та на основі цих умінь змоделювати оптимальний режим життя відповідно до добових та річних циклів (ритмів).
Змістова лінія «Підприємливість та фінансова грамотність»:
формування умінь розв’язувати елементарні економічні проблеми та уміння об’єднуватись для досягнення і реалізації спільної мети;
командний стиль роботи під час виконання навчальних проектів і досліджень.
Важливим принципом побудови змісту курсу географії у 8 класі «Україна у світі: природа, населення» – є краєзнавчий. Особливістю даного курсу є інтеграція фізико- та суспільно-географічних складників під час вивчення природних комплексів, населення України та свого регіону з урахуванням уже здобутих знань про природу материків і океанів, населення країн світу з курсу географії, що вивчався в 7 класі.
Програмою передбачено виконання 11 практичних робіт та 8 досліджень. Вони спрямовані на розвиток умінь та навичок роботи з картами та іншими джерелами географічної інформації; виявлення зв’язків природи і суспільства в межах України, їх взаємного впливу, що сприятиме подальшому розвитку в учнів навчально-пізнавальної компетенції і формуванню ціннісно-смислової та соціально-професійної компетентності.
Наскрізні змістові лінії у курсі «Україна у світі: природа, населення» для учнів 8 класу орієнтовані на:
змістова лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток»:
усвідомлення впливу життєдіяльності людини на природі комплекси України; дотримання правил поведінки людини в природі; значення природоохоронних територій для збереження унікальних ландшафтів України; значення Червоної та Зеленої книг України;
формування стилю поведінки у зонах екстремальних природних явищ, екологічного лиха, техногенного забруднення, а також на природоохоронних територіях.
Наприклад, при вивченні розділу «Природні умови і ресурси України» учні обґрунтовують зміни природних умов внаслідок інтенсивного природокористування, оцінюють наслідки використання людиною природних багатств України та розуміють і пропонують шляхи їх розв’язування;
змістова лінія «Громадянська відповідальність»:
формування полікультурної поведінки, що відповідає принципам моралі та чинному законодавству України, громадянській позиції щодо збереження природи України;
розвиток умінь працювати в групі над географічними дослідженнями та проектами на засадах співробітництва, розуміти нагальність поставленого завдання, вибудовувати аргументацію;
поваги до національної історії, культури, мови, традицій, гордості за розвиток вітчизняної географічної науки;
змістова лінія «Здоров’я і безпека»:
розуміння того, що здоров’я найвища цінність для кожної людини та суспільна цінність, свідому мотивацію щодо ведення здорового способу життя, відповідальності за власне життя і здоров’я;
формування безпечної поведінки в навколишньому середовищі і в екстремальних (надзвичайних) ситуаціях (під час навчальних екскурсій та польових досліджень);
організацію успішної навчальної роботи зі створення здоров’язбережуваних умов;
змістова лінія «Підприємливість і фінансова грамотність»:
раціональне використання ресурсів (навчальних, природних та ін.) для створення цінності, одержуючи задоволення;
розвиток уміння планувати свою діяльність, що визначає пріоритети і етапи, важливі для досягнення їхніх цілей (на прикладі вивчення природи, населення у своєму регіоні);
уміння оцінювати переваги і ризики альтернативних варіантів і зробити вибір, що виражає їхні преференції на прикладі досліджень проблем, пов’язаних з екологічною ситуацією у своїй місцевості.
Завершується географічна освіта учнів в основній школі в 9 класі курсом «Україна і світове господарство». У 2017-2018 навчальному році вивчення географії в 9 класі здійснюватиметься за новою програмою, мета якої ознайомити учнів з основними тенденціями розвитку національного та світового господарства й визначення місця України в сучасному світі.
Курс «Україна і світове господарство» (9 клас) розрахований на 52 години (1,5 год. на тиждень). Він включає Вступ і чотири розділи ( Розділ І. Національна економіка та світове господарство, Розділ ІІ. Первинний сектор господарства, Розділ ІІІ. Вторинний сектор господарства, Розділ ІV. Третинний сектор господарства, Розділ V. Глобальні проблеми людства).
У програмі відкориговано положення, що відображають питання економічної географії. Це викликано впровадженням в економічну і статистичну практику загальнодержавного класифікатора України «Види економічної діяльності» (КВЕД). Раніше використовувався загальносоюзний класифікатор галузей народного господарства (ЗКГНГ), який діяв з 1976 по 2003 рр. Класифікатор видів економічної діяльності відрізняється від класифікатора галузей, перш за все, самим об’єктом класифікації: якщо ЗКГНГ групує галузі, які перебувають на окремому балансі підприємства, що виробляють однорідну продукцію, то КВЕД групує конкретні види економічної діяльності. Сучасний КВЕД України відповідає Класифікації видів економічної діяльності Статистичної Комісії Євросоюзу. Остання чинна редакція документа була прийнята у 2010 році. Саме новий класифікатор дозволяє одержувати більш точну і об’єктивну інформацію за видами економічної діяльності в будь-якому необхідному розрізі і враховувати перетворення, які відбуваються в економіці країни. Він також відкриває можливість для порівняльного аналізу структури економіки України відповідно до міжнародних стандартів та визначати її місце у світі.
Тому перехід до огляду господарства за секторальною моделлю і видами економічної діяльності (КВЕД) є важливим і актуальним. Це дає можливість показати сучасну реальну картину розміщення виробництва і надання послуг, відійти від шаблонного наслідування старих схем опису економіки країни. Замість віртуальних економічних районів розглядаються реальні існуючі економічні зв’язки в різних видах діяльності. Акцентовано увагу на розкритті особливостей технології виробництва головних видів промислової продукції України, що дозволяє зрозуміти виробничі ланцюги та їх територіальний прояв. Основна мета, для якої був створений КВЕД – це визначення коду для різних видів економічної діяльності для підприємців, які займаються різними видами виробничої і невиробничої діяльності. За цими даними державні органи можуть формувати певну статистику і прогнози економічного розвитку в країні. Такий підхід до подання економічних реалій буде сприяти формуванню компетенції з напрямків економічної діяльності, основ розміщення виробництва і збуту вітчизняної продукції та усвідомлення важливості економічних відносин зі світом і місце України у цих міжнародних економічних зв’язках, а в майбутньому при виборі виду діяльності використати набуті знання.
Важлива роль у вивченні курсу географії «Україна і світове господарство» належить краєзнавчому принципу навчання, який дозволяє організувати освітній процес на безпосередньому сприйнятті досліджуваних об’єктів. Шкільне краєзнавство активізує навчальний процес, підвищує самостійну діяльність учнів, їх інтерес до науки, що є важливою умовою успішності в навчанні. Воно сприяє формуванню в дітей географічних навичок і умінь. Під час занять учні застосовують на практиці набуті знання, закріплюють їх і переводять у навички. Пізнання свого краю зміцнює любов до своєї малої Батьківщини. У регіональному курсі широко використовуються міжпредметні зв’язки, що дозволяє формувати цілісний образ регіону і вирішувати ряд завдань. Системний підхід слугує цілісному сприйняттю структури, територіальних зв’язків регіону. Комплексний підхід дозволяє розглядати територіальні системи в єдності природних і соціально-економічних процесів. Значна роль регіонального курсу у долученні учнів до пошуково-дослідницької діяльності, розвитку творчих здібностей, стимулюванні інтересу, формуванні позитивної інформації до навчання, професійній орієнтації і соціалізації.
Ефективність навчання географії багато в чому залежить від того, наскільки добре учні вміють працювати з підручником, що є важливим інструментом самоосвіти. Зміст географічного тексту важко зрозуміти і правильно оцінити без опори на карту, без долучення статистичних матеріалів, тому при організації роботи з підручником необхідно враховувати цю особливість. У процесі пояснення нового навчального матеріалу вчителю доцільно залучати статистичну інформацію, представлену у вигляді діаграм, картограм, таблиць, графіків з метою конкретизації досліджуваних теоретичних положень. Кожен об’єкт має не тільки якісні, а й кількісні характеристики. Кількісні показники надають об’єкту, явищу чітку визначеність, забезпечують доказовість та аргументованість положень. Завдання вчителя при роботі зі статистичним матеріалом – навчити учнів розуміти мову статистичних даних, оперувати ними, наводити їх як доказ, використовувати в якості аргументів та ілюстрації певних положень. Не вся статистика підлягає запам’ятовуванню, а лише важливі, ключові кількісні показники. Але з будь-яким показником повинна проводитися певна робота. Потрібно навчити школяра розуміти кількісні показники, пояснити, яким чином вони розраховуються, навчити вибирати необхідні показники, зіставляти дані, робити висновки, узагальнення, формувати теоретичні узагальнення і висновки в результаті аналізу цифрових даних. При роботі з статистичними даними звертається увага на одиниці виміру. Кількісні характеристики в шкільній географії виражаються в абсолютних показниках (т, км, кВт/год) і у відносних величинах (відсотках, частках). Останні найбільш наочно характеризують об’єкти, явища і краще запам’ятовуються, ніж абсолютні величини. Відносні показники менш схильні до змін.
Курс має чітко визначену практичну спрямованість, яка реалізується в ході виконання практичних робіт (7), аналітичних завдань та чотирьох досліджень. Зміст практичних робіт спрямований на розвиток умінь і навичок роботи з географічними картами та іншими джерелами інформації.
Завдання курсу реалізуються шляхом формування ключових компетентностей та через наскрізні змістові лінії. Зокрема, реалізація змістової лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» зорієнтована на:
формування цілісної наукової картини світу, адекватного розуміння особливостей розвитку сучасного світу;
розуміння єдності та гармонії між природним середовищем, розвитком матеріального виробництва та рівня зростання соціальних стандартів населення в умовах сталого розвитку;
уміння застосовувати знання під час прогнозування наслідків впливу людини на природу, визначення правил власної поведінки в сучасних умовах навколишнього середовища та територій техногенного забруднення;
вміння робити висновки про місце України у вирішенні глобальних проблем людства;
змістова лінія «Громадянська відповідальність»:
прийняття індивідуальних та колективних рішень, враховуючи інтереси та потреби громадян, представників певної спільноти, суспільства та держави;
готовність брати участь у громадській природоохоронній діяльності і нести відповідальність за свої дії та вчинки;
формування споживчої поведінки, орієнтованої та національного виробника; раціонального ресурсоспоживання на побутовому, регіональному, національному та глобальному рівнях;
усвідомлення глобальної взаємозалежності та особистої відповідальності під час вивчення світової економіки та національного господарства;
змістової лінії «Здоров’я і безпека»:
формування знань про безпечність товарів та послуг, споживачами яких є школярі; ціннісного ставлення до життя і здоров’я сприяння їх фізичному, психічному, соціальному і духовному розвитку;
розуміння переваг та можливих ризиків використання генетично-модифікованих продуктів;
застосовування знань для оцінки можливих позитивних і негативних наслідків сучасних біотехнологій в АПК;
висловлювання суджень щодо можливостей використання генетично модифікованих продуктів;
змістова лінія «Підприємливість і фінансова грамотність»:
уміння генерувати ідеї й ініціативи щодо проектної діяльності, ефективного використання природних ресурсів; прогнозування впливу географії на розвиток технологій, нових напрямів підприємництва;
оцінювання можливостей для організації підприємницької діяльності у своїй місцевості;
планування діяльності своєї та групи, щодо можливих нових видів бізнесу в регіоні.
Наприклад, після вивчення «Теми 5. Виробництво тканин, одягу, взуття» учні розуміють вплив працересурсного та споживчого чинників на розвиток текстильного, швейного, взуттєвого виробництва та аналізують особливості розміщення зазначених виробництв, а через реалізацію наскрізної змістової лінії «Підприємливість та фінансова грамотність» порівнюють ціни аналогічних видів продукції різних виробників, пояснюють їх відмінності з урахуванням вартості сировини, робочої сили, обладнання, курсу валют тощо.
Орієнтація шкільної географічної освіти на компетентнісний підхід передбачає посилення її практичної спрямованості, що вимагає пильної уваги педагогів до проблеми формування вмінь як одного з основних компонентів у змісті географічної освіти.
Практичні роботи, передбачені програмою, виступають найважливішим засобом посилення практичної значущості шкільної географії і є обов’язковими для виконання учнями. Практична робота визначається як діяльність, спрямована на застосування, поглиблення і розвиток знань в комплексі з формуванням необхідних для цього умінь. Особливістю організації освітнього процесу з географії є зв’язок практичних умінь і теоретичних знань, які формуються одночасно.
При проведенні практичних робіт, спрямованих на розвиток, поглиблення й застосування теоретичних знань у комплексі з формуванням необхідних для цього умінь і навичок важливо враховувати методичні особливості навчальних і тренувальних робіт, основна функція яких – формування умінь, відпрацювання прийомів навчальної діяльності, а також підсумкових робіт, основна функція яких – контролююча.
Тренувальні практичні роботи виконуються учнями в класі під керівництвом вчителя або за наданим зразком з використанням інструктивних карток, пам’яток, індивідуально, у парі або групі. Закріплення і вдосконалення вмінь може проходити не тільки в класі, але і в формі домашнього завдання, результати якого обговорюються в класі. За виконання навчальних і тренувальних робіт можна виставляти оцінки вибірково з урахуванням виконаного обсягу і якості роботи.
Підсумкові практичні роботи виконують контролюючу функцію, вони виконуються учнями в класі самостійно і обов’язково оцінюються вчителем.
Доцільно на міських, районних, міжшкільних методичних об’єднаннях вчителів визначати перелік підсумкових практичних робіт з географії (4 з кожного курсу навчання).
При підготовці до проведення практичної роботи особливу увагу необхідно звернути на організацію кожного її етапу: визначення місця на уроці для практичної роботи, джерел знань з урахуванням її змісту, форму відображення результатів діяльності учнів. Окремі роботи краєзнавчого характеру (наприклад, практична робота № 5 «Складання графіка зміни температури повітря, опадів, рози вітрів, їх аналіз» в VI класі) вимагають попереднього збору необхідних матеріалів учнями.
Практичні роботи можуть виконуватися на різних етапах уроку. Тривалість практичних робіт встановлюється вчителем залежно від ступеня складності, кількості завдань та специфіки відповідної теми.
Програмою передбачено виконання досліджень, тематика яких може бути змінена вчителем у рамках вивчення відповідної теми. При виборі теми дослідження рекомендується враховувати регіональні особливості, навчально-методичне забезпечення та матеріально-технічне оснащення освітньої діяльності. Із запропонованої тематики досліджень учень за бажанням вибирає 1-2 дослідження (впродовж року) та виконує його індивідуально або у групі. Результати дослідження презентуються й оцінюються вчителем.
«Посилення» практичної спрямованості курсу передбачає не тільки виконання практичних робіт і досліджень, а й використання методів, прийомів і технологій спрямованих на формування умінь школярів. У навчальному процесі необхідно постійно застосовувати способи практич
